Євро-2012: і Львів, і Харків, але без Дніпра

Євро-2012: і Львів, і Харків, але без Дніпра

Гіркий сюрприз для Одеси та Дніпропетровська... Уже не кандидати, але й ще не повноправні господарі... Останнє китайське попередження Суркіса...

Виконком УЄФА, як і обіцяв Мішель Платіні, 13 травня виніс свій вердикт. Черга міст-кандидатів на Євро-2012 в Україні зменшилася на два – Одесі й Дніпропетровську показали “червону картку” й видалили їх, не залишивши навіть на лаві запасних. Львів, Київ, Харків і Донецьк створили своєрідну футбольну вісь, яка може реально поєднати Схід і Захід нашої держави.

Цікаво, що в Одесі та Дніпропетровську перші емоційні реакції були стосувалися саме Львова, який, як тут вважають, не гідний турніру, а не Харкова...

Зауважимо, що рішення вищого органу європейського футболу ухвалене без жодних сантиментів – по-діловому прагматично. УЄФА не цікавлять наші місцеві розбірки – для них важливий результат. Їхній висновок, з одного боку, міг бути спрогнозований, з другого... був дещо неочікуваний.

Гіркий сюрприз для Одеси та Дніпропетровська

Про те, що чотири путівки на Євро-2012 розігрують серед шести претендентів, знали всі. Так само від квітня 2007 року, коли Україна разом з Польщею вибороли право стати господарями турніру, були відомі критерії, за якими оцінюватимуться й відбиратимуться міста. І в шести містах плекали надію... Однак хтось мав зійти з дистанції.

Результат Одеси не став великою несподіванкою. Напевно, головний одеський козир – курорти – справив зворотний ефект. Поки ділили дорогоцінну (матеріальну) землю, сплив не менш дорогоцінний (нематеріальний) час.

Зі стадіоном і аеропортом дотягнули до самого "далі нікуди", отримали від УЄФА найвищу оцінку ризиків, зробили круглі "від здивування" очі і, звісно, намагалися виправдатись. Мовляв, "ми ж усе виконуємо, а нас так несправедливо "кинули".

Даремно одесити ображаються, обурюючись перед телекамерами, що в них таке прекрасне місто – море, сонце, чисте повітря, а в Донецьку, мовляв, дихають пилом. Воно й справді так, місто гарне. Але... Питати потрібно не з УЄФА, а зі своїх "батьків" із міської та обласної влади – чому всі принади не справили належного ефекту й не сприяли занесенню Одеси до списку чотирьох?

От кого справді можна зрозуміти, так це дніпропетровців. Ну хто б міг подумати, що місто, де відкрили перший в Україні й Польщі стадіон до Євро-2012, так безславно завершить свою “євро-кар’єру”? Ще рік тому упевненість була стовідсоткова... 

Здається тут місцева влада робила все від неї залежне, і дорікнути мерові Івану Куліченку чи губернатору Віктору Бондарю немає за що. Куліченко навіть їздив до Ньйона на засідання наглядової ради УЄФА 8 травня і до Бухареста – на виконком організації. Намагався переконати, що єдину проблему – аеропорт – вони розв’яжуть вчасно. Але не переконав. Для УЄФА слова мера – недостатньо.

У житті Дніпропетровська фатальну роль відіграла “вища сила” в особі РНБО України, глуха до прохань городян. Заборона Ради нацбезпеки річної давності приватизувати компанію “Дніпроавіа” перетворила повітряні ворота в зачинену браму на шляху до мрії.

"Був би Президентом Кучма – Євро було б у Дніпропетровську. Нема Даниловича – і нікому заступитися за місто", – так відреагували пересічні жителі на вердикт УЄФА. І, здається, мають рацію. Бо як пояснити, що єдину проблему, яка виникла не з вини міста і в розв`язанні якої потрібна була допомога центру у вигляді рішення РНБО, відклали аж на березень 2009-го?

Минулої осені автор цих рядків був у Дніпрі і ще тоді, на початку жовтня про аеропорт говорили як про єдину перепону. До того ж, у міста вже були домовленості з потенційними інвесторами щодо реконструкції еаровокзального комплексу. Усе вирішив один розчерк пера, точніше його відсутність – слава бюрократії та її вірним служителям!

Тому обурення дніпропетровців цілком зрозуміле, і бажання знайти відповідального за таке недбальство – теж.

Який авторитет, яку підтримку серед дніпропетровців матиме Президент Ющенко після того, як очолювана ним РНБО фактично позбавила місто і весь регіон Євро-2012?

Можна дорікнути й місцевій владі – не використали по-максимуму зв`язки "у верхах". Губернатор Бондар близький до Президента, прем`єр-міністр Юлія Тимошенко родом з Дніпропетровська. Тож варто було тиснути сильніше, стукати в двері, а якщо їх не відкривають – лізти у вікна.

Після бійки кулаками не махають. УЄФА зробив вибір, який є остаточним і оскарженню не підлягає. Для втіхи можна лише зауважити, що в Дніпропетровську на новій "Дніпро-Арені" цього року пройде фінал Кубка України й відбірковий матч Чемпіонату світу-2010 між збірними України та Англії. Тож зірок футболу зі світовим ім`ям стадіон і вболівальники побачать.

Уже не кандидати, але й ще не повноправні господарі

У Києва, Львова, Донецька та Харкова настрій кращий, але тривога зберігається. Отримавши відстрочку ще на півроку та заряд адреналіну, тут думають, як не повторити сумну долю тих двох, про яких ішлося вище. Для всіх надзавданням є підтвердити гарантії запланованих проектів та дотримуватися термінів щодо реалізації проектів, котрі вже реалізуються.

Столиці нібито потрібно зробити багато, але левову частку завдань виконує уряд. На будівництві нового терміналу в Борисполі та реконструкції "Олімпійського" київська влада виступає в ролі статиста. А все необхідне – від проектування, фінансування і до контролю – здійснюють відповідні міністерства.

На енергійну команду Леоніда Черновецького покладено завдання забезпечити розміщення учасників Чемпіонату.

За інформацією віце-прем`єра Івана Васюника, станом на 13 травня – при плані надати 1950 п`ятизіркових номерів – КМДА забезпечила підписання угоди з туроператором УЄФА аж… одного готелю на 188 номерів (дефіцит – 1762 номери). Щодо чотиризіркових готелів – при плані 4950 – укладено 33 угоди на 931 номер (дефіцит – понад 4 тисячі). Тризіркових набирається начебто достатньо.

Але ж ситуація з готелями загалом по країні однакова, то як же Львів і Харків зуміли, на своєму рівні, забезпечити підписання не тільки потрібної кількості угод, а ще й запасом перестрахувалися? Чи їхні бюджети перевищують столичний? Навряд. Скоріше за все, це результат дефіциту організації міської влади. Хоч воно і зрозуміло – мер Черновецький два місяці підліковує здоров`я за кордоном, тож без нього в КМДА "розслабились". Є сподівання, що з виходом міського голови на роботу з`являться нові креативні ідеї щодо готелів на Євро-2012 і за шість місяців ця проблема втратить свою гостроту.

Що ж до Львова, Донецька й Харкова, то в них спільні проблеми (аеропорти й міська інфраструктура) і спільна відповідальність. Платіні чітко сказав, що формат турніру буде або 4 на 4, або 4 на 2, зрозуміло, на користь Польщі. Тобто один із трьох, кращий, складе пару Києву.

Двоє інших зв`язані, як альпіністи при підйомі на небезпечну скелю. Тільки з тією різницею, що вони страхують одне одного, а в нашому випадку, навпаки, зіграють роль баласту – один потягне другого.

Останнє китайське попередження Суркіса

Президента Федерації футболу в західних ЗМІ називають "українським олігархом", який “замутив” для нашої країни Євро-2012. І небезпідставно. "Я зробив усе залежне від мене, щоб цей престижний турнір відбувся в Україні, і два роки його утримував", – ці слова Суркіс сказав на прес-конференції 14 травня. Крім того, рішення про паритетний розподіл міст між Україною та Польщею – теж його заслуга.

За словами очільника вітчизняного футболу, більшість його колег з виконкому УЄФА схилялися до формули "шість польських міст і два українських". Але він переконав їх, що так робити не можна, бо це стане трагедією для українців, за якою настане апатія щодо Євро-2012. "Українці будуть вважатимуть другосортними – поляки першосортні, а українці другосортні", – такими словами оперував Суркіс, звертаючись до поважних представників європейського футболу.

А 2007 року в Кардифі, за п`ять років до чемпіонату, були мрії про "п`ятирічку українського ренесансу", національну ідею, яка дасть потужний імпульс розвиткові інфраструктури країни. Минуло два роки, і доводиться констатувати, що вдалося лише налагодити управління підготовкою до турніру, видалити з системи зайві елементи (знову всюдисуща бюрократія). А нормальну роботу на містах налагодили тільки на початок 2009-го – ото й увесь "ренесанс" з національною ідеєю.

Напевно, уже й Суркіс почав сумніватися в наших можливостях, коли попереджує міста – якщо до 30 листопада ситуація в них не покращиться, то він перший поінформує УЄФА, що не вірить в українців. Це чи не перша заява президента ФФУ, зроблена в такому тоні.

...Сьогодні, у сухому залишку маємо відстрочку на шість місяців і новий потужний стимул для роботи. Хочеться вірити, що жорсткі терміни виконкому УЄФА, підкріплені останнім “китайським” попередженням Євро-оптиміста Суркіса, будуть серйозно сприйняті не лише на місцях, а й на найвищому державному рівні.

Володимир Сидоренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter