Українці в 1/4 Кубка УЄФА: Побачити Париж – і не померти, Марсель - тим паче

Українці в 1/4 Кубка УЄФА: Побачити Париж – і не померти, Марсель - тим паче

Фантастика: Україна очолила таблицю  коефіцієнтів  УЄФА... Киянам вдома треба забивати обов’язково, сherchez le goal...

Фантастика: Україна очолила таблицю  коефіцієнтів  УЄФА у нинішньому сезоні – маємо 13,375 бала. Англія на другому місці – 13, 000.

Цікаво, що все-таки спонукало президента Франції Ніколя Саркозі вшанувати своєю присутністю  учорашній матч на паризькому Парк де Пренс?

Невже звичайна футбольна пристрасть захопила  такого впливового державного діяча і він переймається виступом французького клубу  у Кубку УЄФА? Чи може його турбує стан безпеки на стадіонах Франції під час масових спортивних заходів? А може пан Саркозі вирішив пильніше придивитися до київського «Динамо», де грають громадяни великої європейської країни, яка останнім часом завдає стільки клопоту старій Європі своїми європейськими перспективами? Щоправда, тих громадян України у “Динамо”, принаймні, вчора, на полі було аж три (четвертим вийшов на заміну Гусєв), тож визначати, яким буде місце України у європейському політичному контексті, належить іншого разу і за інших обставин.

А поки що ми спільно з паном Саркозі можемо зробити висновок, що “Динамо” у Парижі зовсім не пролетіло як фанера. Вчорашня гра, хоча й не стала яскравим видовищем, проте надала впевненості у тому, що нинішнє “Динамо” цілком може пройти нинішній ПСЖ..

 …Куди ж подітися від порівняння з поєдинками цих же суперників восени 1994 року? Тоді ПСЖ перебував у періоді свого розквіту, брав національні призи, Кубок Кубків, був по суті одним з кращих клубів у рейтингу УЄФА, а “Динамо” лише намагалося відновити свою репутацію команди європейського рівня після розпаду СРСР, після радикальної зміни у керівництві клубу.

Парижани тоді упевнено виграли обидва матчі, хоча й з мінімальною перевагою - 2:1, 1:0  - і осад від того залишився. Киянам у 1994 році проти ПСЖ не світило нічого.

Нині є всі підстави чекати від киян успішного результату у матчі-відповіді вдома 16 квітня, адже вчора ми побачили “Динамо” як цілком  конкурентоспроможну команду.

Так, загалом команда зіграла дещо нижче рівня лютневих поєдинків з “Валенсією”, з “Металістом” і очевидно, що динамівці нині, у квітні, “відхекують” такий ранній початок сезону.

Багатьом гравцям не вистачає свіжості, відповідно всій команді -  швидкості, злагодженості, передовсім в атакувальній, творчій  грі.

Але навіть на цьому тлі функціональних проблем  “Динамо” витримало перший іспит  у двораундовому поєдинку з ПСЖ. Хоча й не забили при цьому, проте і не пропустили. Очевидно, в цьому полягало завдання на матч – не дати розігнатися  швидким форвардам ПСЖ, припиняти атаки суперника ще в середині поля. Зрештою, маємо цілком пристойний як для єврокубкової стратегії підсумок.

Але це лише половина справи. Вдома треба забивати обов’язково, сherchez le goal.  Можна припустити, що за тиждень у Києві ми побачимо гру з обох сторін більш агресивну, акцентовану на атаку, і голи, певно, залітатимуть і в ті, і в інші ворота. Є, є надія, що воротар гостей витягатиме їх зі своєї сітки частіше.

Але Мілевському треба ставити у пару ще одного нападника. Артем дедалі виразніше кваліфікується на гравця другого темпу, схильного атакувати з глибини, такого, що вміє віддати голевий пас.

Коли попереду в нього опиняється Єременко чи Гусєв, Корреа, як учора,  це ще нічого не значить. Якщо ж попереду буде Кравець чи Бангура (ще краще  - Індзаггі б якийсь!), ПСЖ поїде додому шукати втіхи і щастя у національному чемпіонаті. 

Показово, учора кияни мали володіння м’ячем 55% проти 45% у господарів, але по воротах господарів били лічені рази, лише у другому таймі спромоглися на гострі випади.

“Динамо” перенасичене гравцями універсального складу, які  можуть на полі майже все. За одним суттєвим виключенням – забивати і притому регулярно. Цього сезону на рахунку кращих нападників команди у єврокубках – по два м’ячі на двох Артемів.    

У “Шахтаря” – іншого нашого претендента на Кубок УЄФА – атака виглядає більш яскраво.

Луческу, навіть після втрати  Матузалема, Брандао, і заодно  “маринуючи” Гладкого і Селезньова, знаходить ресурси для підтримання вогню атаки. 

Бразильська трійка - Жадсон, Фернандіньйо, Адріано учора могли відвантажити марсельцям, як кажуть з запасом. Вийшло 2:0, наче і невирішальна перевага, але її  цілком може вистачити для загального успіху і ми не будемо згадувати, як учора той же Адріано марнував гольові моменти.

Гірники продовжили свою переможну домашню серію у єврокубках – і “Тоттенхем” і ЦСКА отримали у Донецьку також по  два м’ячі, причому помітно неозброєним оком, що «Олімпік»  є сильнішим за ці два  клуби. 

Тож з  психологічною впевненістю, мотивацією до перемоги у матчі-відповіді в Марселі все має бути у порядку.

“Шахтар” цього сезону грає у національному чемпіонаті без особливого настрою, і після невдалого старту недорахувався багатьох очок, що й призвело до втрати шансів на чемпіонство.

За логікою, всі сили мають бути віддані для фронту Кубку УЄФА, і Луческу відповідно налаштовує команду. Його слова про те, що команда, яка переможе у дуелі “Шахтар” - “Олімпік”, отримає право грати у фіналі, розраховані не на публіку – передовсім на гравців. Вони мають упевнитися в тому, що вершина уже близько, її можна от-от досягнути, залишилось ще декілька кроків...

Важливо, що при цьому у команді є лідер, боєць з невичерпним зарядом енергії, яка передається всім гравцям. Мова про Даріо Срну, який за останні роки став просто незамінним у складі гірників.

Учора Срна, як і належить капітану, видав на-гора усе, що міг, відпрацював з першої до останньої хвилини, жодного разу не залишаючи сумнівів у тому, що його команда переможе обов’язково. Саме він учора повів “Шахтар” у наступ, коли гості оговталися після початкового штурму господарів і навіть ударом у штангу марсельця Ньянги нагадали, що вони приїхали у Донецьк не на екскурсію.

Хорват неначе включив додаткову швидкість у команді. Його чудовий пас в один дотик у воротарський майданчик, де на розгубився Хюбшман, на 38-й хв. можна  просто зафіксувати у підручниках з футболу як зразковий.  

До речі, згадалося, таким невтомним “енерджайзером” був на полі свого часу нинішній тренер марсельців Ерік Геретс.

Бельгійський фахівець приїхав до Донецька у гарному настрої, його команда здобула три перемоги поспіль у чемпіонаті Франції, лише на очко відстає від лідера, гравці готові боротися на двох фронтах.

Проте на підсумковій прес-конференції змушений був констатувати, що у тактичному плані його команда розгубилася, втратила концентрацію. «У деяких  моментах гравці не знали, що робити… Пройти до наступного раунду нам буде важко» - таке зізнання Геретса дорого коштує.

Але, звичайно, ці слова ще нічого не гарантують «Шахтареві» на виїзді. У Марселі доведеться  заново викладати свої козирі, і неважко уявити, яким може бути «Олімпік» на чолі з тим же Ньянгом на своєму Велодромі.

Отже, перший раунд 1/4 фіналу Кубку УЄФА, хоча й виявився досить успішним для  обох українських команд, проте все вирішуватиметься 16 квітня. Виграно битву, але не кампанію, перефразуємо великого француза.

А затим тримаємо на увазі супер-матч «Шахтар» - «Динамо». Побачимо таке – буде про що онукам розказувати.

Олег Савицький

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter