Про Дніпропетровське партнерство влади і бізнесу в підготовці Євро-2012

Про Дніпропетровське партнерство влади і бізнесу в підготовці Євро-2012

Практичним результатом власної моделі управління підготовкою до турніру є стадіон, 3 тренувальні бази, проекти будівництва готелів та доріг і реконструкції аеропорту. Надпроблем немає.

Колись закритий Дніпропетровськ, свого часу колиска найгрізніших ракет, живе очікуванням Євро-2012. Організовану тут модель управління підготовкою можна вважати однією з  найефективніших в Україні. Місцева влада та обласне керівництво на практиці демонструють переваги державно-приватного партнерства, за власної ініціативи втілюючи цю ідею в життя, завдяки чому роботи розгорнуто на всіх фронтах і напрямках.

При цьому, головні виконавці встигають і успішно розв’язувати місцеві питання, і відбиватися від надокучливих київських панів у краватках, які через день по-черзі вимагають від них однакових звітів, доповідей та подібного “паперового” результату. Але дніпропетровці не втрачають ентузіазму і упевнені у своєму успіху.

Отож, першим напрямком зосередження зусиль є стадіони та спортивні бази. Головна гордість Дніпропетровська – щойно освячена “Арена Дніпро”. Сьогодні це унікальний стадіон в Україні, тому що перший для Євро-2012, тому, що найновіший, тому, що збудований за сучасним проектом і з використанням новітніх технологій та метеріалів і ще багато чого "тому, що". "Арена", реконструкція якої коштувала інвесторам близько 43 млн євро, призначена тільки для футболу, не має легкоатлетичних доріжок, тому відчуття таке, ніби сам у грі і відстоюєш честь своєї команди.

В інфраструктурі стадіону враховані всі вимоги до безпеки,  зручності для вболівальників та команд. Ну, наприклад, такий момент – усім звуком, світлом і тому подібним обладнанням керують з одного місця. На випадок припинення стаціонарного живлення передбачено місцевий дизель-генератор, який автоматично вмикається через кілька секунд після відключення промислового струму і присутні на стадіоні цієї зміни навіть не помітять – 1,5 тис. люкс освітлення як було, так і залишиться. А команди зможуть спокійно завершити матч. Це досягнення!

Дітище місцевого ФК "Дніпро" викликає захоплення у кожного, хто входить під його затишну покрівлю, бачить акуратно підстрижений газон футбольного поля і рівні ряди глядацьких місць. До речі, про кількість місць. УЄФА дійсно зробив зауваження щодо кількості “чистих” місць, з яких проглядається все поле. Тому, що є місця за опорними конструкціями, що тримають дах і заважають огляду. З таких місць можна цілком спокійно спостерігати за ходом гри майже на всьому полі, але щоб побачити гру в закритому металевою опорою секторі, потрібно трохи відхилитися в бік. 

 

На фото білими кільцями позначено опори даху, що заважають огляду

Це створює певну незручність глядачу, яку, втім, він може і не помітити по ходу матчу. В Україні на такі дрібниці не звертають уваги, враховуючи подібні незручності у вартості квитка. Однак вимоги УЄФА жорсткі і на це було вказано. Таким чином, із 31 тис. місць на “Арена Дніпро” “чистих” – 28,5 тис. Але інвестори і організатори ЧЄ-2012 з цього приводу не хвилюються і не поспішають. Бізнесмени розуміють, що сьогодні це питання не є надто актуальним – стадіон працює, приносить прибуток і почав окупатися.

Тому наразі лише розробляються кілька варіантів, серед яких і зміна ширини сидінь до 45 см з нинішніх 55 см, і інші. Можливо, такі зміни внесуть тимчасово на період ігор Євро-2012, можливо назавжди. Але все це можна зробити і за два роки до турніру, і за рік, тому сьогодні і немає гарячкових рішень, а експерти європейського футбольного союзу не висувають претензій до цього стадіону. А тема “невідповідності вимогам УЄФА”, яка тиражується без пояснення суті справи, схоже, більшою мірою роздмухується ЗМІ у пошуках “гарячої новини”, або ж є прикладом “інформаційної атаки” на наше Євро.

Отож потрібно припинити всі спекуляції і визнати, що стадіон готовий. Зараз тривають планові роботи з обладнання 1,5 тис. місць для паркування, двох зон для накопичення вболівальників тощо.

Оновлюючи стадіон та прилеглі території, інвестори поклопоталися і про сусідні будівлі. За свої кошти вони зробили обшивку багатоповерхівку Укртелекому та сусіднього похмурого будинку радянського періоду облицювальними матеріалами, причепурили електропідстанції та відремонтували під’їздні дороги.

Триває і реконструкція та будівництво тренувальних баз. Їх повинно бути у кожному приймаючому місті чотири. У Дніпропетровську вже є три – це "Метеор" у самомі місті зі стадіоном на 24 тис. глядачів, та дві за містом - нинішня база ФК "Дніпро" та одна із заміських баз відпочинку. На останній, за задумом, постійно базуватиметься одна із збірних, тренуватиметься, літатиме на матчі і повертатиметься назад. Тут теж приклад партнерства – інвестор збирався будувати на базі відпочинку стадіон, влада звернулася до нього і вони дійшли згоди щодо будівництва стадіону та готельних номерів категорії 5*. І державне завдання виконали, і бізнес не образили.

Таким чином, залишається ще одна спортивна база. Місцеві керівники підготовки до Євро-2012 переконані, що це теж буде успішно вирішене до визначеного терміну. Ці завдання у Дніпропетровську вирішують у робочому порядку.

Проблемним питанням для міста сьогодні залишається реконструкція аеропорту. Тут без допомоги держави не впоратися (хоча вона ж сама, держава, проблему і створила). Дніпропетровськ ініціює засідання РНБО для відміни десятого пункту травневого рішеня Радбезу щодо приватизації аеропорту. Наразі цим пунктом заборонено продавати Дніпропетровський аеродром як стратегічно важливий для країни. Склалася патова ситуація: у держави немає коштів для реконструкції, а залучити приватних інвесторів не можна. Тому й звернулися до Президента Віктора Ющенка з проханням скликати засідання РНБО і виправити власну прикру помилку.

Після цього, у січні-лютому 2009 року проведуть відкритий конкурс, Мінтранс розробляє умови, з продажу всього майнового комплексу аеродрому. Це важливо, тому що покупці, як правило, хочуть отримати об’єкти, які дають прибуток, а злітна смуга його лише з’їдає. Тому повітряні ворота міста віддадуть цілком. А інвестору потрібно буде зробити його абсолютно іншим, щоб збільшити пропускну здантність з 400 пасажирів на годину (зараз), до 2,5 тисяч (у 2012 році).  Для цього потрібно лише 1,5 млрд грн.

Дніпропетровським аеропортом, як кажуть місцеві, вже зацікавилися “Люфтганза”, “Домодєдово” та одна із арабських авіакомпаній.

До ЧЄ-2012 область готує ще два аеропорти – у Запоріжжі та Кривому Розі, які будуть дещо простіші, але у разі необхідності зможуть надати послуги на прийнятному рівні. Вони також вже ведуть пошук інвесторів та зацікавлених у співпраці авіакомпаній.

Готельне господарство, як і в інших приймаючих містах, відчуває дефіцит 5-ти та 4-х зіркових номерів – за вимогами УЄФА повинно бути 1530 5*-х номерів (є 96) та 1335 4*-х. Номерів з категорією 3* у місті предостатньо (УЄФА вимагає їх лише 180). Для невибагливих, пересічних убовілівальників вивчається можливість розгортання наметових містечок.

А для VIP-персон будують. Для цього з квітня запущено проект, так званий “список губернатора”, ще один яскравий приклад державно-приватного партнерства по-дніпропетровськи. Все просто – губернатор зібрав забудовників і ознайомився з їхніми планами на майбутнє. Від тоді щомісяця під час таких зустрічей збираються забудовники та представники владних структур, які надають різноманітні дозволи, і обговорюють проблемні моменти. В результаті багато проблем розв’язується на місці, а по найскладніших роблять звернення до вищих органів влади.

Це дозволило переконати бізнесменів у важливості для Дніпропетровська зіркових готелів і деякі інвестори почали будувати саме їх, змінивши плани щодо спорудження торгівельно-офісних приміщень. У свою чергу місто і область пішли назустріч у наданні всіляких висновків та дозволів на будівництво. А після Євро-2012 такі готелі можна перепрофілювати на офісні центри, оскільки тисячі 5* та 4* готельних номерів місту не потрібні.

Дороги і міський транспорт теж просуваються повільно. Причин декілька. Головна – до 1991 року Дніпропетровськ був закритим містом у якому не було жодної об’їздної дороги чи пристойного шосе для сполучення з іншими містами. До 2012 року потрібно збудувати майже 900 км доріг державного значення, які ведуть до міста, і природно, грошей немає. Але є надія на наших “народних” обранців, які б дозволили уряду надати гарантії ЄБРР для кредиту в 1 млрд грн (7 приймаючих міст просять загалом 7 млрд грн). За ці гроші і планують збудувати загальнодержавні дороги.

Щодо міста, то після дозволу Кабміну залишати у міському бюджеті кошти від низки зборів, за 4 роки на реконструкцію внутрішньоміських доріг вдасться спрямувати понад 4 млрд грн. Але будувати міські дороги немає сенсу, доки не буде збудована окружна дорога, щоб вантажівки не рухалися містом і не руйнували покриття на вулицях. Тож чекають окружної.

До Євро-2012 планують збудувати три гілки метро, фінансуючи його порівну з міського та державного бюджетів. Укрзалізниця обіцяє реконструювати залізничий вокзал. Автовокзал теж буде реконструйований, а на в’їздах у місто буде споруджено низку невеликих автостанцій, до яких курсуватимуть приміські автобуси. Далі люди зможуть добиратися міським транспортом, що суттєво розвантажить центр Дніпропетровська і зменшить кількість заторів на вулицях.

Протягом наступних трьох років за кошти міста та Держбюджету буде повністю замінено парк електротранспорту.

У місті на Дніпрі сподіваються на прийняття Верховною Радою трьох законів, які б суттєво спростили виконання “пріоритетного для всіх гілок влади” проекту. Це закони про державно-приватне партнерство, Містобудівний кодекс та внесення змін до земельного законодавства, якими б місцевій владі дозволили змінювати цільове призначення землі. Існуючі нині правила ніби навмисно створені для того, щоб перешкоджати, а не допомагати. Тож так і працюють – не завдяки допомозі держави, а всупереч її підступам.

Єдиною великою проблемою сьогодні є фінансова криза, тому наразі ведеться моніторинг і пошук банків, які можуть виступити надійними партнерами та профінансувати проекти.

У підсумку, можемо констатувати, що Дніпропетровськ, перебуваючи далеко від Києва і подалі від незрозумілих нікому політичних баталій, успішно готується до Євро-2012. Щоденна кропітка праця обласної влади, мерії та бізнесменів, можливо, не дуже помітна зі столиці, але на місці є на що подивитися.

Самі ж дніпропетровці сповнені амбітних планів завершити  великі будівництва у місті до жовтня 2011 року, щоб не входити в чемпіонат у режимі будівельного майданчика. Після цього терміну і до початку турніру планують прибирати та налаштовувати інфраструктуру. Для цього по всім об’єктам  створили мережевий графік та постійно відслідковують хід робіт. І запевняють – проблем, які б не могли розв’язати самостійно, немає. Все вирішується у робочому порядку.

Вони кажуть так не для того, щоб зайвий раз показати свою браваду та попіаритися, а спокійно і з упевненістю в своїх силах, відкидаючи сумніви.

Викладене вище є підтвердженням того, як багато можна зробити на користь держави, якщо підходити до своїх обов’язків не формально-паперово, а з відповідальністю за справу і вболівати за результат. Тому немає підстав ставити під сумнів можливість реалізації всього того, що написано в майбутньому часі – таким людям все під силу.

Отож, привернути увагу на державно-приватну особливість підготовки Дніпропетровська до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, вважаю не зайвим, а можливо і корисним для тих, кому ніяк не вдається подолати оте “ще чуть-чуть” для остаточної перемоги.

Володимир Сидоренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter